Конвенція ООН про права дитини

Види державної соціальної допомоги

Закон України Про попередження насильства в сім'ї

Система «Мої знання»допоможе всім батькам стати ближчим до процесу навчання своєї дитини, а саме дозволить миттєво, через Інтернет (за наявності прав перегляду) знайти відомості про вашу дитину, яка навчається в школіДуже пощастило батькам, діти яких розповідають їм все відверто… Але нажаль такі далеко не всі… А якщо питання торкається навчання, то таких нажаль ще менше.
Модулі «Щоденник» та «Журнал» легко допоможуть перевірити задані домашні завдання, виставлені оцінки та наявність вашої дитини на уроках. Щоденник можна відобразити трьома варіантами: «класичний», «розгорнутий» та «один день на сторінці». Журнал представляє собою повний звіт про оцінки учнів та їх дату виставлення, присутність учнів на уроках за місяць.
В модулі «Розклад» ви можете подивитися інформацію про розклад уроків, вчителів та кабінети, в якому проводяться уроки для їх дітей. Він легкий для сприйняття і має можливість бути роздрукованим при натисканні відповідної кнопки.
Дорогі батьки, будьте максимально інформовані про процес навчання вашої дитини за допомогою  порталу mz.com.ua.
Код нашої школи 3569
Логіни та паролі авторизації Вам відомі

 

Телефони «Гарячої лінії» ГУОН
Відділ загальної середньої освіти              +38(056) 770-86-92       Фінансово-економічний відділ              +38(0562) 36-08-71                    +38(0562) 36-08-72        Відділ вищої освіти              +38(056) 770-68-47        Відділ кадрів              +38(056) 770-82-16

                           

                                                    ЗАКОН    УКРАЇНИ  ПРО  ОСВІТУ

  Освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

  Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору,

збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

  Освіта в Україні грунтується на засадах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини

  1. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

  2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

  3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

  постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

  - поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім'ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;

  - виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;

  - сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;

  - виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

  4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї.

Стаття 60. Права батьків

  Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

  - вибирати навчальний заклад для неповнолітніх дітей;

  - обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;

  - звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;

  - захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.

ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ЗАГАЛЬНУ СЕРЕДНЮ ОСВІТУ

Стаття 29. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють

  1. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:

  - вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей;

  - приймати рішення щодо участі дитини в інноваційній діяльності загальноосвітнього навчального закладу;

  - обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів;

  - звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;

  - захищати законні інтереси дітей.

  2. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані:

  - забезпечувати умови для здобуття дитиною повної загальної середньої освіти за будь-якою формою навчання;

  - постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;

  - поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до сім'ї, старших за віком, державної і рідної мови, до народних традицій і звичаїв;

  - виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей Українського народу, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до України.

  3. У разі, якщо батьки або особи, які їх замінюють, всупереч висновку відповідної психолого-медико-педагогічної консультації відмовляються направляти дитину до відповідної спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату), навчання дитини проводиться за індивідуальною формою.

Розділ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

 Cтаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту

  1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.

  2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України.

  3. Злісне ухилення батьків від виконання обов'язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Шановні батьки, пам’ятайте!

·      У дітей, які не знають, що їм робити в час дозвілля, псуються і голова, і серце, і моральність. Допоможіть своїй дитині вибрати корисне завдання.

·      Турбуйтеся про те, щоб дитяче серце не стало грубим, злим, холодним, байдужим і жорстоким в результаті вашого «виховання».

·      Завжди пам’ятайте! Фізичне покарання – це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур’я.

·      Ремінь та тумак вбивають у дитячому серці витонченість і чутливість, розбещують людину, одурманюють її отрутою брехні.

·      Не ставте вашу дитину у становище, коли вона змушена оборонятися брехнею.

·      Говоріть з дитиною так, щоб не залишалось жодного сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою і тривогою за нею, а не бажанням відмахнутися, образити.

·      Будьте навіть у дрібницях до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Навіть незначну домішку брехливості, штучності діти помічають дуже добре.

·      Не забувайте поділитись зі своїми дітьми своїми досягненнями і невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради і підтримки.

·      Пам’ятайте! Вашу дитину виховують кожна хвилина життя, кожний куточок землі, кожен крок, слово, справа, з якими її особистість стикається ніби випадково, мимоволі.

Порада перша:

найголовніше, що ви можете подарувати своїй дитині, - це ваша увага.

 Вислуховуйте її розповіді про школу, ставте уточнюючі питання. І пам'ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи дочки може виявитися подією, що хвилює весь день! Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов'язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з вчителькою, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтеся з нею біля дверей школи.

Порада друга:

ваше позитивне ставлення до школи і вчителів спростить дитині період адаптації.

 Запитайте будь-якого знайомого першокласника, яка у нього вчителька. У відповідь ви, швидше за все, почуєте, що вона найкраща - найкрасивіша, найдобріша. Для першокласника вчителька стає одним з найголовніших дорослих у житті. У перші місяці в школі вчителька закриває собою маму і тата. Мудрим вчинком треба підтримати цю «закоханість» дитини і не ревнувати. Співробітничайте з вчителями вашої дитини, пропонуйте допомогу, проявляйте активність. У класі з активними батьками, як помічено, тісніші і кращі стосунки між дітьми, цікавіше життя, більше свят і походів. Навіть якщо особисто у вас, як батьків, є якісь питання до вчителів, вам здається, що щось потрібно робити по-іншому, всі тертя повинні залишитися між дорослими. Інакше дитина буде вимушена розриватися між любов'ю до батьків і авторитетом вчителя. Дуже шкідливі негативні чи нешанобливі вислови про школу і вчителів «у сімейному колі», це значно ускладнить дитині адаптаційний період, підірве спокій дитини і впевненість в турботі і згоді між важливими для неї дорослими людьми.

 Порада третя:

ваше спокійне ставлення до шкільних турбот і шкільного життя дуже допоможе дитині.

 Побачивши батьків спокійними і впевненими, дитина відчує, що боятися школи просто не потрібно. Одна бабуся плакала, збираючи внука зранку в школу. Вона гладила його по голові, бігала між портфелем і одягом і голосила: «Куди ж ми тебе відпускаємо! Тебе ж там цілий день годувати не будуть! Як же ти там сам один без мене будеш!» І так кожного ранку протягом місяця. Зустрічали хлопчика зі школи так, ніби він тільки повернувся живим з війни. Батьки хлопчика помітили, що дитина почала «боятися школи». Основну роботу провели з бабусею. Її запросили на цілий день на шкільні заняття, вона була присутня на всіх уроках, снідала разом зі всім класом, зайшла в шкільну роздягальню, медичний кабінет, спортивний зал. До речі, гордість хлопчика не була вражена присутністю в класі бабусі. Йому пообіцяли, що він розповість однокласникам, що це його бабуся, тільки якщо захоче сам. Після цього дня бабуся зрозуміла, що внук росте і тепер школа йому по плечу. Дуже швидко пройшли страхи і у самої дитини.

 Порада четверта:

допоможіть дитині встановити стосунки з однолітками і відчувати себе впевнено.

 Особливо ваша допомога знадобиться, якщо дитина не ходила до школи в дитячий сад. В цьому випадку вона не звикла до того, що увага дорослих розподіляється відразу між декількома дітьми. Хваліть дитину за товариськість, радійте вголос її новим шкільним знайомствам. Поговоріть з нею про правила спілкування зі своїми ровесниками, допоможіть стати вашій дитині цікавою Іншим. Вчіть ЇЇ новим іграм, щоб вона могла показати їх друзям. Запросіть однокласників вашої дитини до вас додому - просте чаювання, а маленький господар навчиться приймати гостей. Не варто «підкуповувати» увагу шкільних товаришів вашої дитини дорогими іграшками та одягом. Так ваша дитина не навчиться бути потрібною іншим. Ваш син чи дочка може зіткнутися із заздрістю однокласників. Упевнений в собі, товариський малюк адаптується до будь-якої ситуації швидше і спокійніше.

Порада п'ята:

допоможіть дитині звикнути до нового режиму життя.

 Дитина звикає до школи не тільки психологічно, але і фізично. Багато дітей в першому класі вперше стикаються з необхідністю вставати в один і той же час зранку. Впродовж 3-6 годин шкільного дня дитина активно вчиться. У шість-сім років таке навантаження дорівнює напруженому робочому дню дорослої людини. З початком шкільного навчання різко збільшується навантаження на нервову систему, хребет, зір, слух дитини. Якщо до цього ви не дотримувалися режиму дня, то постарайтеся м'яко ввести його. Ваша дочка чи син потребує регулярного, тривалого сну. Допоможіть школяру навчитися засинати в один і той же час. Не примушуйте дитини відразу сідати за уроки. Дитині потрібний час, щоб відпочити. Це корисно і для самого процесу навчання. Мозок використовує час відпочинку, щоб «укласти нові знання на потрібні полички». Дитині, як і нам, після робочого дня потрібно трошки тиші і відпочинку. Поклопочіться про здоров'я вашої дитини, оскільки в перші місяці шкільного навчання огріхи в режимі дня позначатимуться серйозніше, ніж раніше.

Порада шоста:

 мудре відношення батьків до шкільних успіхів виключить третину можливих неприємностей дитини.

 Багато батьків так хочуть гордитися своїми дітьми і так турбуються про їх оцінки, що перетворюють дитину на додаток до шкільного щоденника. Шкільні успіхи, безумовно, важливі. Але це не все життя вашої дитини. Шкільна оцінка - показник знань дитини з даної теми даного предмету на даний момент. Ніякого відношення до особи дитини це не має. Хваліть дитину за її шкільні успіхи. І пам'ятайте, ніяка кількість «п'ятірок» не може бути важливішою за щастя вашої дитини. Давайте постараємося, щоб найперші кроки, зроблені кожним малюком у шкільному світі, були для нього самого і членів його сім'ї радісними і впевненими!